-
1 жить
1) ( быть живым) vivere, essere vivo2) (пребывать, проживать) abitare, alloggiare, vivere, risiedere••3) ( поддерживать своё существование) vivere, mantenersi4) ( быть целиком поглощённым) vivere, essere dedito5) ( вести образ жизни) vivere, condurre una vitaжить припеваючи — vivere da ré, stare come un pascià
6) ( иметь отношения) vivere, avere rapporti7) ( сожительствовать) convivere, stare* * *несов. (сов. прожить)1) vivere vi (a, e)Как живёшь? - (Живу) помаленьку — Come te la passi? - Si tira a campare; Insomma (= так себе)
2) перен. (о мыслях, чувствах: иметься, быть) essere diffuso, persistere vi (a)3) ( обитать) abitare vi (a), vivere vi (a); risiedere vi (a), soggiornare vi (a) ( временно), dimorare vi (a)4) ( поддерживать свое существование) vivere ( di qc)••жил(и)-был(и)... — c'era(no) una volta
за здорово живёшь — per niente, per la gloria
* * *v1) gener. (с кем-л.) fare casa con (qd), alloggiare, campare, dimorare, abitare, albergare, andare terra (ñåáå), esistere, essere, essere in vita, passarsela, respirare l'aria (где-л.), soggiornare, stare di casa (in via tale) (на такой-то улице; или проживать), vivere2) liter. stare -
2 жить
[žit'] v.i. impf. (живу, живёшь; pass. жил, жила, жило, жили; не жил, не жила, не жило, не жили)1.1) vivere2) abitare, risiedere, vivere3) (colloq., с + strum.) convivere, essere convivente, stare con"снохач" это свёкор, который живёт со снохой — "nuorista" è il suocero che va a letto con la nuora
4) житься:2.◆жили-были... — c'erano una volta
дожить до + gen. — vivere abbastanza per
3.◇ -
3 жить
живать1) жити, (уменьш. житоньки), (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. [Поет живе в серцях свого народу (Самійл.). Житоньки треба. Або ви скажете мені всю правду, або вже вам не животіть на світі (Крим.). Так моїй Марусі не животіти? скрикнув Наум (Квітка). Не довго з того часу стара ряст топтала - за тиждень і переставилася]. Жил бы вечно кто - жив-би віки вічні, віку не було-б кому. Приказал долго жить - упокоївсь, зійшов з цього світу, казав довго жити, (реже) переставився;2) Жить где, как - жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати. [Житимеш у тітки. Та буду без отця й без матері поживати. Не на те тільки мусимо працювати, щоб люди по людському пробували, їли, вдягалися і т. и. (Грінч.). Тимоха пробував собі молодиком (Грінч.). Проживай, моя ясочко, веселою (М. Вовч.). Як їхатиме вона додому, то під'їде до нашої хати,- я їй сказала, де ми, сидимо. Петро сидить над річкою коло кузень, та кіньми туди не заїдете. Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (Стеф.). Дак воно й Козлиха там мешка? Матрона римська у турмі домує! (Л. Укр.)]. Жить весь век - вікувати. [Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (Рудан.)]. Ж. лето, зиму - літувати, зимувати [Літуватимем на хуторі, зимуватимем у Київі]. Ж. богато, широко, припеваючи - розкошувати, жити в розкошах, у достатках. Ж. привольно, на просторе - буяти. [Молодіж кидала на все літо рідні курені і серед степового простору у дикій волі буяла (Куліш). Риба в морі і в ріках буяла]. Ж. в своё удовольствие (пользоваться жизнью) - заживати життя, світу. Ж. по барски - панувати. Стараться жить на барский лад - помазатися паном, гнути на панство. Ж. бедно, с бедой - бідувати, жити лиха прикупивши, горювати. Ж. в тяжёлых условиях - тяжко бідувати, поневірятися. Ж. в бедности - жити при злиднях, убого, при вбозтві. Ж. миролюбиво (ладить) - ладнати, згоджатися. [Німець з французом у Швайцарії ладнає, а лях з москалем гризеться. Невістки якось між собою добренько згоджаються]. Ж. смежно, в соседстве - сусідити, сусідувати, сидіти поруч кого. [Германці сусідили з слов'янами]. Ж. на счёт чужого века - заживати чужий вік. Ж. уединённо - самотіти, жити самотою, відлюдно. Ж. хорошо с кем - (гал.) тривати добре з ким. Ж. в семье жены - у приймах бути, жити. Ж. воинской ратной жизнью - воячити, (архаич.) воїнствувати. Ж. чем - жити з чого, за чим. [З літератури жити не можна було, жилося з служби (Єфр.). Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили]. Ж. трудами рук своих - жити з праці рук своїх, жити з пучок. Живмя жить где - невилазно десь сидіти, дуже вчащати куди, (шутл.) лягти і встати десь, ложки мити десь. [Вона в їх і лягла і встала, а додому не дуже й навідується. Він у неї й ложки миє]. На свете всяко живёт - на світі всякого буває. Здорово живёшь - з доброго дива, ні з того ні з сього, ні сіло ні пало, гарма-дарма. [Причепився гарма-дарма]. Живущий - той хто живе десь, той що живе десь, (поселившийся) оселений, осілий десь. (См. Жительствующий). Живущий дальше - дальший. [Наважилися попитати землі в дальших панів (Грінч.)]. -щий на земле - наземний. [Наземні істоти не можуть жити в воді].* * *1) жи́ти (живу́, живе́ш); ( существовать) животі́ти; (проводить всю жизнь, вековать) вікува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (чувствовать себя, поживать) ма́тисяжил-был — фольк. був собі́, жив-був
\житьть в согла́сии (согла́сно, в ми́ре, ми́рно; в ладу́, ла́дно; в сове́те) с кем — жи́ти в зла́годі (в зго́ді, ти́хо, ми́рно, в ми́рі, в миру́, в ладу́, в споко́ї; в поко́ї) з ким, ладна́ти з ким
2) (пребывать, проживать где-л.) жи́ти, прожива́ти, пробува́ти, ме́шкати; сидіти, -джу́, -ди́ш
См. также в других словарях:
жить — Проживать, пребывать, жительствовать, обитать, населять, ютиться, гнездиться, квартировать, зимовать; век вековать (коротать), прозябать, коснеть; благоденствовать, долгоденствовать; здравствовать, существовать, быть в живых (прот. : );… … Словарь синонимов